Любовь нам дал Святой Отец,
Назвал детьми,детьми Своими,
Открыл сердца,пролил в них свет,
Приняв Христа стали святые.
Его покров белее снега,
От грязи мира сохрани,
Но,если вдруг упал,где б не был,
Покайся,в луже не лежи.
Здесь жизнь борьба души и плоти,
Желает плоть роскошно жить,
Но в мире словно на болоте,
Без посоха нельзя ходить.
Наш посох-это Слово Бога,
Обетование-скала,
Нас узкая ведет дорога,
На небо,где всегда весна.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
