ПЕСНЯ О СЧАСТЬЕ _________________
Люди ищут счастия друг в друге,
И отчасти вроде бы находят…
Но ведь это счастья -- половина,-
Целое от них всегда уходит.
Я когда-то тоже так искала,
И когда-то тоже так мечтала.
Но однажды Принца повстречала,
Там, где никогда не ожидала…
Он позвал в заоблачные выси
И душа как птица встрепенулась;
Прочь взметнулась от земли постылой,
К радости забытой устремилась.
И с тех пор она всегда летает,
Хоть на землю изредка садится,-
Но уж в клетке жить она не станет,
Ведь дано ей заново родиться.
Кто свободу пить привык без меры,
У кого в полётах крылья сильны,-
На земле тот счастия не ищет,-
В небесах имеет изобильно !
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Умничка! Слава Богу за этот полёт души, который не легко выразить словами. Желаю навых творческих успехов.
Лариса Дьяченко
2005-11-17 13:48:17
Красиво , но без рифмы. Комментарий автора: Рифмоплётством не занимаюсь... :)
женя блох
2009-03-04 11:11:39
Рифма еесть,ее я не искала,суть важна ,
она внутри лежала,я б хотела оппонентам
всем сказать:"зри в корень".Ну,а лирики?!.....Кто может с сим поспорить!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Новогоднее - Рита Шевцова Эта песня была написана,что говорится,на одном дыхании.Жду письма от того,кто увидит её переложенной на музыку,и,может быть,захочет исполнить во славу Божью!
